Перейти до змісту

Промова мера на похороні Маріти Боос-Вайдош

Вівторок: 18 листопада 2025 року
Місце: Державний театр

Шановні рідні, близькі та друзі Маріти Боос-Вайдош,
шановні гості,

Сьогодні з важким серцем ми прощаємося з воістину незвичайною жінкою; з відданою міською радницею, захопленою політиком у сфері культури, невтомною борчинею за інклюзію та самовизначення. Ми прощаємося з сильним голосом на захист людей з інвалідністю та з унікальною особистістю, діяльність якої сягала далеко за межі міста Майнц – і продовжуватиме сягати.

Ми сумуємо разом з її дочкою та Дітером Вайдошем, якому ми цим шляхом надсилаємо найкращі побажання одужання. Ми сумуємо разом з усіма родичами та її друзями. Дозвольте мені висловити вам усім особисто та від імені ради, адміністрації та громадян міста Майнца мої найглибші співчуття.

Маріта Боос-Вайдош померла 1 жовтня 2025 року, у свій 72-й день народження. І коли ми сьогодні прощаємося з нею назавжди, ми робимо це з великою вдячністю та глибокою повагою до її життєвого доробку.

З 1993 по 2018 рік, цілих 25 років, Маріта Боос-Вайдош була уповноваженою з питань інвалідності столиці землі Майнц. Крім того, вона першою обіймала посаду уповноваженої з питань інвалідності землі Рейнланд-Пфальц і протягом усього свого життя боролася за рівні права та видимість людей з інвалідністю. Крім того, з 2019 року вона брала активну участь у муніципальній політиці Майнца як член міської ради.

Маріта Боос-Вайдош залишила свій слід у нашому місті. Завдяки своїй впевненості та наполегливості, завдяки своїй харизмі та чарівності, від яких важко було втриматися, вона постійно перетворювала наше місто на безбар’єрне. І наше мислення та дії разом з ним!

«У кожного є своє покликання», – сказала вона колись, і саме це вона й випромінювала: покликання до посади, яку вона виконувала, а точніше, наповнювала, з величезною послідовністю та дивовижною енергією. Коли ми в майбутньому говоритимемо про політику щодо людей з інвалідністю або про доступність у нашому місті, ім’я Маріти Боос-Вайдош не залишиться поза увагою!

Адже все, що в нашому місті було зроблено за останні десятиліття для самовизначеного життя людей з інвалідністю – чи то в архітектурній, соціальній чи культурній сфері – несе її почерк.

Те, що вона, до того ж, була першою уповноваженою з питань інвалідності, яка сама мала інвалідність, є свідченням її особистої мужності та відваги, а також успіху пропонованого нею руху «Independent Living», який розглядає людей з інвалідністю як активних та заангажованих громадян – тобто як найкращих експертів у своїх справах. Поради цих експертів сьогодні дуже цінуються, особливо в нашій міській адміністрації.

«Де є воля, там є шлях»! Девіз Маріти Боос-Вайдош протягом років і десятиліть став також лейтмотивом для нашого міста та для дедалі більшої кількості громадян, об’єднань, груп та органів, які долучаються до створення безбар’єрного Майнца. У цьому вона, як центральна і часто перша контактна особа, надала важливий імпульс. І не лише в нашому місті, а й на рівні землі та федерації.

Те, що Маріта Боос-Вайдош ініціювала та реалізувала в Майнці, є зразковим для всієї Німеччини!

Про її видатну діяльність на користь участі, інклюзії та самостійного життя свідчать різні нагороди, серед яких Федеральний хрест за заслуги та Орден за заслуги землі Рейнланд-Пфальц. За свою волонтерську діяльність у 2003 році вона була нагороджена містом медаллю Бернхарда Аделунга. До цього у 2018 році додалася статуетка Гутенберга від столиці землі Майнца в знак визнання її багатогранної діяльності на благо людей з інвалідністю, а також на благо громадян Майнца загалом.

Її мислення завжди було спрямовано в саме серце нашого соціального співіснування, в серце суспільства, яке розуміє себе не лише як суспільство для декого, а як суспільство для всіх. Її дружба, знання та гумор, а також її відкритість і радість від хороших розмов житимуть у нашій пам’яті. А її багатогранна діяльність у муніципальній політиці та волонтерській роботі залишається орієнтиром і стимулом для наших власних дій.

Громадськість Майнца втратила віддану та високошановану громадянку, а також компетентну, завжди об’єктивну та доступну особистість, яка занадто рано замовкла. Вона з великою вдячністю збереже про неї шанобливу пам’ять.

Я схиляю голову в скорботі та повазі перед Марітою Боос-Вайдош. Нехай вона спочиває з миром.

Пояснення та примітки

Sprachauswahl

Швидкий пошук